Вербена лікарська
Багаторічна рослина сімейства вербенових висотою до 80 див. Стебло чотиригранний, прямостоячий. Листи довгасті, розташовані на коротких черешках. Квітки блідо-фіолетові, численні, зібрані в мітелку. Цвіте в травні - жовтні.
Вербена лікарська поширена повсюдно. Росте на галявинах, по узбіччях доріг і на полях. Лікарською сировиною служить вся надземнаяч частина рослини із квітками. Траву збирають у період цвітіння. Сушать у сушарці при температурі 5О…6ПРО°С. Сировина містить гликозид вербелин, каротин, дубильні речовини й гіркота.
Траву використовують як потогінний і жарознижуючий засіб. У прошлом вона вважалася гарним антиневралгічним і антипропасним засобом, що конкурує з хіною. У цей час відношення до її цілющих властивостей більше стримане.
Відвар надземної частини рослини призначають усередину при гарячкових станах, гострих бронхітах і пневмонії. Лікувальний ефект розвивається за рахунок пдтогонного дії речовин, що втримуються в сировину. Вербену лікарську рекомендується включати в збори для лікування гіпотонії.
Зовнішньо відвар застосовують у вигляді компресів, примочок, обмивань при запальних захворюваннях шкіри, висипках, фурункульозі й важко, що гояться ранах. У вигляді полоскань його используюг при запаленні слизуватих оболонок і неприємному заході з рота. Народна медицина європейських країн здавна використовує відвар вербени для лікування простудних захворювань, трахеїтів, ревматизму, зубний і-головного болю.
Для готування настою 1 столову ложку здрібненої сировини заливають 0,5 л води, кип’ятять 5 хв, проціджують, віджимають і доводять обсяг кип’яченою водою до первісного. Приймають по 1/2 склянки 4 рази в день до їжі. Для посилення потогінного ефекту настій приймають у теплому виді з медом або малиновим варенням. При зовнішнім застосуванні й для полоскань 3 столові ложки сировини заливають 0,5 л гарячої води, кип’ятять на повільному вогні 20 хв, проціджують, віджимають і доводять обсяг кип’яченою водою до вихідного.