Ромашка аптечна, або лікарська
Одна літня світлолюбна трав’яниста рослина сімейства астровых. Корінь тонкий, стрижневий, гіллястий. Стебло одиночною, голою, гіллястий, висотою 15-40 см. Головне стебло й бічні втечі закінчуються дрібними кошиками. Листи чергові, сидячі, дваждыперисторазделенные. Цвіте із травня до кінця жовтня. Крайові квітки білі, внутрішні - жовті.
Ромашка аптечна росте на півдні й у середній смузі європейської частини Росії, на Кавказі, у Середній Азії й у південних районах Сибіру. Поряд з ромашкою аптечної в медицині використовують ромашку пахучу, котра відрізняється від аптечної відсутністю білих язичкових квіток у кошику й постачена , зеленуватими трубчастими квітками. Ростуть обидва види ромашки на відкритих лугах і біля доріг на легких піщаних ґрунтах.
Культивують як лікарська рослина на добре вдобрених легких і середніх суглинках. На бідних ґрунтах вона дає низький урожай і швидко закінчує цвітіння. Кращим попередником є пара. При підготовці ділянки ґрунт перекопують на глибину 22-25 см і вносять 4 кг гної або навізно-торф’яний компост на 1 м2. При недоліку органічних добрив на ту ж площу додають по 6 г фосфору й калію й 3-4 г азоти. Останній раз ґрунт обробляють за 3-5 днів до посіву й обов’язково накочують.
Насіння висівають під зиму на глибину 0,5 див або провесною - на 1-1,5 див із шириною міжрядь 45-60 см. Проростають вони при температурі близько 6°С. Подзимние посіви дають найбільш високий урожай. Рослини рихлять і просапують 2-3 рази за сезон.
Використовують у парфумерії (живильні креми, лосьоны, шампуні) і лікеро-горілчаної промисловості.
Лікарською сировиною служать квіткові кошики. Збирають їх на початку цвітіння, поки квітколоже не придбало конічну форму, а білі язичкові квітки розташовані горизонтально. Розпускаються квітки швидко, тому збирають їх із проміжком в 1-2 дні. Семена збирають при зів’яненні язичкових квіток, коли кошика придбають конусоподібну форму. Сушать під навісів, на горищі з гарною вентиляцією або в сушарці при температурі не вище 45°С. Недосу-Шенное сировина втрачає фарбування, буріє, псується, пересушене - сильно подрібнюється й втрачає лікувальні властивості. Зберігають у матер’яних або паперових мішечках у сухому приміщенні 1 рік.
Ромашка містить ефірне масло (до складу якого входять” хамазулен, флавоноиды, кадиен), каприловую, изовалериановую кислоти й деякі інші речовини. У ній знайдені аскорбінова й нікотинова кислоти, холін, кумарини, фитосте-рин, матрицин, апигенин, апиин, герниарин, гіркоти, каротин, камеді, білкові речовини й жирні кислоти (олеиновая, чи-ноленовая, пальмітинова, стеаринова).
Хамазулен володіє протизапальним і противоаллергическим дією, підсилює процеси регенерації. Апигенин і апиин розслаблюють гладку мускулатуру внутрішніх органів і усувають спазм. Варто враховувати, що хамазулен при кип’ятінні частково руйнується.
Препарати ромашки аптечної роблять різнобічна дія на організм людини. Настій застосовують усередину, зовнішньо, у вигляді мікроклізм і спринцювань. Він володіє протизапальним, кровоспинним, антисептичним, заспокійливим, противосудорожным, потогінним, жовчогінним і противоаллергическим дією. Більші дози ефірного масла викликають головний біль і загальну слабість.
У болгарській медицині ромашку використовують для лікування гострих і хронічних гастритів, виразки шлунка, колітів, невралгічних болів, хворобливих менструацій і маткових кровотеч. Зовнішньо застосовують при запаленні слизуватих оболонок, геморої й для ножних ванн при пітливості ніг.
Настій ромашки зменшує бродильні процеси, знімає спазми кишечника й набряк слизуватої оболонки шлунка, підсилює виділення жовчі, сприяє швидкому загоєнню виразки шлунка й дванадцятипалої кишки.
За даними С. Я. Соколова й И. П. Замотаева найкращі результати спостерігаються при використанні ромашки з календулою й деревієм. У хворих зникає біль, відрижка, метеоризм, поліпшується загальний стан.
При спазмах кишечника й метеоризмі призначають заспокійливий чай, що складається з ромашки, кореня валеріани, листів м’яти, плодів кмину й фенхеля, узятих нарівно. Для його готування 1 столову ложку суміші зачи-вают 1 склянкою гарячого окропу, наполягають 15-20 мін і проціджують. Приймають по. 1/2 склянки ранком і ввечері.
При лікуванні геморою, коліту й энтероколита настій ромашки, буркуну, деревію й льнянки звичайної, узятих нарівно, використовують на ніч у вигляді мікроклізми обсягом по-60 р.
Як чай ромашку призначають при розладах травлення, перевтомі й поганому самопочутті. При запаленні порожнини рота й ковтки (стоматити, тонзиліти, ангіна й ін.) роблять полоскання, при захворюваннях жіночої полової сфери - спринцювання, а при подагрі й суглобному ревматизмі приймають ванну з настоєм ромашки. Ромашка надає блиск і м’якість волоссям.
Настойку ромашки використовують для промивання виразок, екзем і збуджених вік. При фурункулах, пітливості й геморої її використовують у вигляді примочки.
У Румунії медична промисловість випускає препарат ромазулан. Він робить протизапальне й дію, що дезодорує. Застосовують його для полоскань порожнини рота, промивань зовнішнього вуха, при уретритах, циститах, трофічних виразках і сверблячці в області заднього проходу. Усередину призначають при гастритах, колітах і інших захворюваннях, що супроводжуються метеоризмом. Для зовнішнього застосування й мікроклізм 1/ 2-1 столову ложку препарату розводять в 1 л води, для прийому усередину - 1/2 чайної ложки в 1 склянці гарячий