Мыльнянка лікарська
Багаторічне травяни стое рослина сімейства гвоздикових висотою 90 див. Кореневище розгалужене, повзуче, червоно-буре. Стебло прямостоячий, у верхній частині гіллястий. Листи супротивные, довгасті, овально-ланцетні, гострі, по краях шорсткуваті. Черешки листів короткі. Цвіте в червні - серпні. Квітки рожеві або білі, зібрані в щитовидно-метельчатбе суцвіття. Плід - коробочка із численними дрібними ниркоподібними чорними насіннями. Дозріває в серпні - вересні. Мыльнянка лікарська рапространена в європейській частині Росії, на Кавказі, півдні. Західного Сибіру, у Казахстані й Середній Азії. Росте на заливних лугах, біля житла, на засмічених полях. Розводять як декоративну рослину. За старих часів мыльнянку використовували для знежирення вовняної й шовкової пряжі перед фарбуванням. У ветеринарії вона служила засобом для вигнання глистів у тварин і як інсектицид. Рослина має антивірусну активність, отруйно. Лікарською сировиною служать кореневища з коріннями. Збирають їх восени, обтрушують від землі й сушать на сонце. Запах сировини приємний. Зберігають у дерев’яній тарі 2 роки. Мыльнянка містить вуглеводи (генциобиозу, сапонарозу, олигосахарид), сапоніни (сапонарозид, сапорубин, сапониновую кислоту), пектини й слиз. Її настій має поверхнево-активну дію стосовно грамположительным і грамотрицательным мікробів, сприяє розрідженню й відхаркуванню мокротиння. Сировину використовують для лікування бронхітів і інших захворювань дихальних шляхів, тому що настій робить відхаркувальне, противомикробное й протизапальна дія. Для його готування 1 чайну ложку сировини заливають 1 склянкою окропу й витримують 4 ч. Приймають по 2 столові ложки 3 рази в день після їжі. Настій використовують як жовчогінний і сечогінний засіб і для лікування набряків різного походження. Але в цьому випадку корінь і кореневища витримують 1 год у холодній воді, зливають і ще раз заливають холодною водою на 1 ч. Потім сировину наполягають як зазначено вище. Приймають по 1/4 склянки 3 рази в день після їжі. Препарати мыльнянки володіють потогінним і противоревматическим дією, знімають біль у суглобах при подагрі. Установлено, що примочки з відвару кореневищ впливають на тонус і функцію шкіри, тому ефективні при лікуванні екземи, лускатого лишаю й фурункульозу. Настоєм кореня попереджають і лікують ангіну, а при нежиті його закопують по 2-3 краплі 3 раз у дні в кожну ніздрю. При зубному болі корінь жують. Прийом більших доз мыльнянки може викликати нудоту, блювоту й болю в животі.