Гравілат річковий

Багаторічна трав’яниста рослина сімейства розоцветных висотою 25-75 см. Стебло потужний, прямий, розгалужений, що поростило волосками. Кореневище розташоване на невеликій глибині. Прикореневі листи длинноче-решковые, середні - короткочерешковые, трехраздельные, з більшими прилистками. Верхні листи прості. Цвіте в травні - червні. Квітки більші, пониклі, нерозгорнуті, складаються з п’яти пурпурових чашолистків і п’яти жовтих пелюстків із червоними жилками. Плід - сім’янка, закінчується гачком. Гравілат річковий розповсюджений у європейській частині Росії, за винятком районів Дніпра, Волги, Дону й Заволжя, на Кавказі, у Сибіру й Середній Азії. Росте в запущених садах, біля заборів, на руїнах, по берегах рік, струмків, озер, каналів, на сирих лугах, у лісах і серед чагарників. Використовують надземну частину рослини. З молодих листів готовлять салати, супи й пюре. Стебла охоче поїдають кози й вівці, у меншому ступені - коня й свині. Рослина є гарним дубителем шкіри. Має інсектицидні властивості. Лікарською сировиною служать кореневища. Викопують їх ранне,й навесні або пізньою осінню, відразу промивають холодною водою, добре пров’ялюють на протязі й швидко сушать у сушарці при температурі 4О…5ПРО°З, часто перемішуючи, щоб сировина не втратила аромат гвоздики. Зберігають у щільно закритій скляній тарі 1 рік. Кореневища містять феноли, вуглеводи (ачюкозу, арабинозу, кетосахара, альдегидосахара й пектини), органічні кислоти, ефірне (гвоздикове) і жирне масла, сапоніни, алкалоїди, дубильні речовини й вітамін С. У листах знайдений вітамін З, каротин і дубильні речовини. Відвар і порошок кореневища володіють антисептичним,1 кровоспинним, протизапальним, ранозаживля-ющим, що тонізує, противомикробным, антигельминтным, потогінним і антацидным дією. Їх застосовують,при запаленні слизуватої оболонки шлунка з підвищеною кислотністю, спастических станах товстої кишки й запорах, надлишковому виділенні газів і блювоті. Порошком присипають гнійні рани й виразки. Кореневища використовують при запаленні бруньок, жовчного й сечового міхурів, як додатковий засіб при лікуванні туберкульозу, бронхіальної астми й кашлю. При рахіті в дітей і туберкульозі шкіри відвар використовують для ванн. Препарати гравілату ефективні при неврозах, є тонізуючим засобом, підвищують потенцію, знімають головні болі, усувають безсоння, корисні при ревматизмі й геморої. У стоматологічній практиці цю рослину застосовують при пародонтозі, язвенно-некротическом стоматиті й ларингіті. Порошок з кореневищ гравілату готовлять у дерев’яній ступі. Приймають його по 0, 05-0,1 г 3 рази в день до їжі, запиваючи водою, але не розжовуючи. Курс лікування 7-10 днів. Для готування відвару 6 г кореневищ заливають 2 склянками гарячої води, кип’ятять у закритому емальованому посуді на водяній лазні 30 хв, проціджують гарячим, віджимають і доводять обсяг кип’яченою водою до вихідного. Приймають по 2-2- 3 столові ложки 3-4 рази в день до їжі. Курс лікування 7-7- 14 днів. Повторюють його через 5-7 днів. Настій надземної частини рослини готовлять із розрахунку 1 столова ложка на 2 склянки окропу. Наполягають 2 год і проціджують. Приймають по 1/2 склянки 3 рази в день