Дягель лікарський
Велике двулетнее рослина сімейства селерових висотою до 2 м. .Кореневище коротке, товсте, із численними коріннями й ароматним заходом. Стебло прямостоячий, гіллястий, усередині порожній із сизим нальотом. Листи великі, чергові, голі, двічі- і триждыпери-стые, із циліндричними черешками й роздутими перетинчастими піхвами. Цвіте на 2-й рік життя, у червні - серпні. Квітки білі, дрібні, зібрані в кулясту парасольку. Плід - двусемянка солом’яно-жовтого кольору.
Дягель лікарський розповсюджений у європейській частині Росії й Західного Сибіру. Росте по сирих місцях - на полях, по берегах рік, струмків, озер і на лісових узліссях.
Лікарською сировиною служать кореневища з коріннями, що володіють приємним освіжаючим заходом. В 1-й рік рослини збирають восени, на 2-й - провесною. Викопують їхніми лопатами, обтрушують від землі, миють холодною водою й розріжуть поперек. Сушать під навісом, на горищі або в сушарці при температурі 35…40°З, розкладаючи тонким шаром.
Сировина має ароматний захід. Зберігають у добре закритій дерев’яній тарі 3 роки. У кореневищі й коріннях утримуються ефірне масло, фурокума-рины, органічні кислоти, фітостерини, дубильні речовини й смоли. Препарати дягеля володіють протизапальним, сечогінним, потогінним і ранозаживляющим дією. Вони сприяють розслабленню гладкої мускулатури внутрішніх органів, підсилюють секрецію шлункових і бронхіальних залоз, роблять бактерицидну дію, придушують процеси шумування в кишечнику.
Дягель впливає на серцево-судинні й центральну нервову системи, підвищує желчеотделение й секрецію панкреатичного соку. При . по- дагре, ревматизмі й болях у попереку використовують спиртові настойки для розтирань.
Для готування відвару 3 столові ложки сировини поміщають в емальований посуд, заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять на слабкому вогні 30 хв, прохолоджують при кімнатній температурі 10 хв і проціджують. Приймають у гарячому виді по 1/2 склянки 2-3 рази в день