Бадан толстолистный
Багаторічна трав’яниста рослина семействакамнеломковых висотою 0,5 м. Кореневище товсте, із численними придатковими коріннями, досягає в довжину декількох метрів. Стебло безлистный. Суцвіття велике, розкидисте, метельчатое. Його гілочки закінчуються завитками. Листи черешковые, округлі, велику, шкірясту, темно-зелені, зібрані в прикореневу розетку. На їхній нижній стороні чітко видні крапкові залозки. Цвіте в травні - червні. Квітки колокольчатые, рожевий^-рожеві-лілово-рожеві. Насіння дозрівають у серпні.
Бадан толстолистный розповсюджений у Сибіру, на Алтаї, у Саянах і Прибайкаллі. Це винятково морозостійка й тіньовитривала рослина, що володіє великою біологічною пристосовністю, тому успішно розвивається в самих несприятливих умовах. Росте на кам’янисті й щебнистых розсипах. Його розводять на городах.
У народному господарстві бадан здавна використовують як дубителя шкіри. Його листи, що пролежали зиму під снігом, на Алтаї застосовують у якості «монгольського чаю».
Лікарською сировиною служать листи й кореневища. Листи збирають у літньо-осінній період. Сушать звичайним способом. Кореневища заготовлюють восени або рано навесні, очищають від землі й дрібних корінців, промивають, ріжуть на довгі шматки, подвяливают і досушивают у сушарці. Зберігають сировина в мішках або іншій закритій тарі 4 роки.
У кореневищах утримуються дубильні речовини, представлені в основному галлотанином, гликозид бергенин, цукри й крохмаль. У листах крім дубильних речовин у великій кількості втримуються арбутин, вільна галловая й аскорбінова кислота, гідрохінон, вільні поліфеноли й фитонциды.
Препарати бадану мають протизапальну, в’язку, кровоспинну й бактерицидну дію, зміцнюють стінки посудин, помірковано знижують артеріальний тиск, незначно збільшують частоту серцевих скорочень. Рослину застосовують при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, поносах і дизентерії. У гінекологічній практиці відвар бадану використовують при рясних менструаціях, кровотечах після аборту, эрозиях шейки матки й білях, приймаючи усередину або роблячи спринцювання й ванночки. При дизентерії препарати бадану призначають із антибіотиками й сульфаніламідами. У стоматології відваром змазують ясна, призначають полоскання. Порошком кореня присипають рани.
Рідкі лікарські препарати готовлять у вигляді екстракту або відвару. Для готування екстракту 3 столові ложки кореневища заливають 1 склянкою окропу, наполовину випарюють і проціджують гарячим. Приймають по 20-30 капель 3 раз у дні до їжі. Спринцювання призначають розчином екстракту з розрахунку 1 столова ложка на 0, 5-1 л води. Обсяг рідини доводять до 1 -1,5 л. Процедуру роблять щодня. Курс лікування 2-3 тижні.
Для готування відвару 1 столову ложку здрібнених кореневищ заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять на повільному вогні 30 хв, прохолоджують при кімнатній температурі 10 хв, проціджують і віджимають. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази в день