Авран лікарський
Багаторічна трав’яниста рослина сімейства норичниковых висотою до 60 див. Кореневище буре, членисте, горизонтальне. Стебло прямостоячий або що піднімає, угорі чотиригранний. Листи супротивные, сидячі, ланцетні, із трьома поздовжніми жилками. Цвіте в червні - серпні. Квітки білий^-білі-жовтувато-білі, одиночні, пазушні, на довгих квітконіжках, Плід - яйцеподібна коробочка із численними насіннями. Дозріває з кінця липня.
Авран лікарський розповсюджений у європейській частині Росії, на Кавказі, у Сибіру й Казахстані. Росте на заливних лугах і сирих пісках, по сирих лощинах, болотам, берегам рік і дренажних канав.
Лікарською сировиною служить трава. Заготовлюють всю надземну частину рослини. Сушать у тіні або в приміщенні з гарною вентиляцією, розкладаючи тонким шаром. Готова сировина повинне бути зеленим і складатися з облиственных стебел із квітками й частиною плодів. На смак воно гірке. Зберігають у сухому місці в мішках 3 роки. У траві втримуються токсичні гликозиды грациозиды ( гра-циолин і грациотоксин), сапоніни, органічні кислоти й інші речовини.
Авран володіє проносним, жовчогінним і антигельминтным дією. Це досить активне, але токсичний лікарський засіб. Більші дози препаратів цієї рослини викликають кривавий понос і судороги, тому приймати їх треба тільки під спостереженням лікаря. При захворюваннях серця й печінки використовують настій аврану. Для, його готування 1/2 чайної ложки трави заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять на водяній лазні 15 хв, прохолоджують 45 хв при кімнатній температурі, проціджують через два-три шари марлі й доводять обсяг до вихідного. Зберігають у холодильнику. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази в день після їжі.
У якості глистогонного засобу призначають відвар аврану. Для його готування 1/2 чайної ложки трави заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять з закритому емальованому посуду на водяній лазні 30 хв, проціджують гарячим і доводять обсяг до вихідного. Приймають по 1 чайній ложці через 15-20 мін до появи ефекту. Для посилення дії настій можна приготувати з рівних частин корінь аврану й квіток пижма з розрахунку 1 чайна ложка суміші на 1 склянку гарячої води. Сировину кип’ятять 15 хв, прохолоджують, проціджують і доводять обсяг до вихідного. Дітям дають по 1,5 їдальні ложці натще й на ніч, дорослим - по 2 столові ложки.
Для одержання жовчогінного ефекту настій готовлять із рівних частин листів і корінь аврану з розрахунку 1 чайна ложка суміші на 1 склянку окропу. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази в день після їжі. Для дії, що попускає, можна приймати сухі здрібнені листи по 1 чайній ложці. Свежетолченую траву аврану використовують для лікування хронічних вялотекущих виразок і гнійних ран. До хворих місць її прибинтовують щодня на 2-3 ч. У результаті уражені ділянки шкіри очищаються від гною й на хворому місці з’являється рожева грануляци