Алтей лікарський
Багаторічна сірувато-зелена трав’яниста рослина сімейства мальвових висотою до 150 див. Стебло може бути як один, так і трохи. Листи трьох- і пятилопастные, длинночерешковые, чергові. Кореневище коротке, товсте, многоглавое, з потужними бічними розгалуженнями, у верхній частині дерев’янистими. Цвіте із червня по серпень. Квітки блідо-рожеві, пятилопастные, розташовані в пазухах листів на верхівці стебла. Плоди дозрівають наприкінці липня - вересні. Алтей лікарський розповсюджений на Україні, у південних районах Білорусії, на Кавказі, у Поволжі, Середній Азії, Східного й Західного Сибіру. Віддає перевагу сирим лугам, яри, береги рік і озер, морські узбережжя. Росте на легенях, вологих ґрунтах з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Попередниками є зайнята пара, кормові й овочеві культури. При його обробленні ґрунт перекопують на глибину 25-28 см. Для посіву використовують 2-літні семен-а, попередньо підсушені до сипучого стану. Перед посівом їх можна скарифицировать. Сіяють із міжряддями 60-70 см. Зашпаровують на глибину 1-2 см і присипають перепрілим гноєм. Іноді алтей розмножують розсадою або розподілом багаторічних кореневищ. Догляд за рослинами починають через 7-8 днів після посіву. Ґрунт постійно підтримують у пухкому стані, вільної від бур’янів. Сходи проріджують, залишаючи по 8-10 рослин на 1 м. Восени надземну масу скошують і забирають. Лікарською сировиною служать коріння з кореневищами. Збирають їх восени або провесною, підкопуючи на глибину 25-30 см. Після звільнення від землі їх швидко обмивають, розріжуть на шматки довжиною 20-25 см і звільняють від здеревілих і підгнилих частин. Товсті кореневища розріжуть уздовж і сушать при температурі не вище 40°С. Зберігають у закритій тарі 3 роки. У коріннях алтея лікарського втримуються галактоза, глюкоза, арабиноза, рамноза, крохмаль, жирні масла, аспарагин, бетаин, лецитин, фітостерин, пектини, вітаміни, каротин, мінеральні солі й велика кількість слизу. Завдяки слизу й крохмалю рослина має протизапальну, відхаркувальну й болезаспокійливу дію. Слиз обволікає слизуваті оболонки, охороняючи їх від роздратування при запальних процесах. Знайдено прямий зв’язок між соляною кислотою шлунка й в’язкістю слизу алтея, що збільшується при підвищенні кислотності шлункового вмісту, підсилюючи захисну дію настою. Алтей використовують при запаленні легких і верхніх дихальних шляхів, гострих гастритах, энтероколитах і виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки, при ангіні, грипі, жовтяниці, поносах (клізми), кровохаркання, каменях у сечовому міхурі, утрудненому сечовипусканні й при білях (спринцювання з додаванням кори дуба й трави манжетки), для промивання очей і при запаленні вік. Препарати кореня алтея показані в дитячій практиці при кашлі й коклюші. Їхнє застосування з іншими протизапальними засобами підсилює ефект лікування. У домашніх умовах для дітей роблять сироп. Як замінник алтея лікарського можна використовувати мальву. З алтея готовлять відвари, настої, рідкі екстракти й порошки. Він входить до складу грудного збору. Для готування відвару 2 столові ложки здрібненої сировини заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять 30 хв на повільному вогні, прохолоджують 10 хв, проціджують і віджимають. Приймають по 1/ 2-1/3 склянк 3-4 рази в день під час їжі в гарячому виді. Настій готовлять холодним способом. Для цього 20 г здрібненого кореня заливають 1 склянкою холодної води й наполягають 8 ч. Приймають по 2 столові ложки 4-5 разів у день. Промисловість випускає сухий екстракт алтейного кореня у вигляді сірувато-жовтого порошку солодкого смаку й рідкий екстракт темно-бурштинового кольору без заходу, солодкого смаку, що являє собою суміш сухого кореня алтея (2 частини) і цукрового сиропу (98 частин). Використовують його для поліпшення смаку мікстур і як обволікаючий засіб. Таблетки мукалтин (по 0,05 г) містять сухий слиз (суміш полисахаридов) трави алтея. Приймають їх по 1-2 шт. 3 рази в день